Посібник Землянина

Для чого персонально мені цей посібник?

Перепрограмування чуттєвих усвідомлень

Хто ми? Важливо, на рівні почуттів, глибинно, усвідомити, не забувати, собі нагадувати, що
"Я - це Душа в тілі"

Перше завдання та перша практика для тебе:

1. Зупини свій поспіх на хвильку.

2. Заплющ очі.

3. Мінімум тричі повільно та глибоко вдихни, видихни. Спостерігай за процесом.

4. Повтори декілька разів про себе “Я Душа, що в тілі”.

5. Відчувай, спостерігай, шукай, побач.

6. Спробуй помітити щось незвичне, зміни.

7. ... для любителів додаткового: "Хто я? Хто цей Я? Хто питає?"

8. Поглянь на свої руки. Спробуй усвідомити, що Душа, через волю та намір, направляє імпульси в мозок та тіло, може керувати пальцями, рухатись, відчувати, торкатись. Ти "повний" володар долі цього "біологічного механізму" на певний проміжок часу.

  Хіба ж не дивовижна краса?! Ти втілений, але настільки поєднався з усвідомленням Его-особистості, забігався по справах, проблемах, бажаннях, що забув: ти — дещо інше, більше чим "просто тіло, яке звуть Денис". Тіло — це лише досконалий, дивовижний інструмент Вищих Сил для реалізації їхніх задумів через мою Душу та Тіло.

«Я маю це тіло, але я не є це тіло» або «У мене є тіло, але я не є це тіло».

  Поспостерігай і пороздумуй. Декілька разів перечитай. Усвідом. Побач. Це твій початок пробудження, саме в цей момент — зміщення свідомості та світогляду в бік "правди" про природу речей. Частина нового фундаменту. Ти змінюєшся.

Кожен зустрічний - це Душа в тілі

  Мій брат, моя мати, мій батько, мої друзі, мої колеги, пересічні громадяни (такі ж як і я земляни), «вороги» та люди, які приносять радість, — усе та ж сама процедура розтотожнення тіла та "більшого". "В них/нього/неї є тіло - але вони/він/вона не є лише цим тілом". Подивись на світ новим поглядом і з новим розумінням. Спробуй осягнути інший рівень, хоча б припустити його існування, додай більше інформації, трактування. Зазирни за форму з новим наміром. Побач і відчуй приховане за оболонкою: «Він/Вона (мама, тато, брат, сестра) мають тіло, але не є цим тілом». Поглянь уважно, вдивись, зупинись. Через їх тіла проявляється Душа. Живе, радіє, сміється, хворіє, помиляється, свариться, мириться, працює. Навіть якщо вони самі цього ніколи не усвідомлять - вічна Душа через них проживає дуже й дуже важливий досвід. Їм можливо й не потрібно цього усвідомлювати. Ще не час. Це твоя подорож до пробудження та персональна еволюція. Коли їх час прийде - Творець їх куди потрібно приведе. Зараз ми займаємось собою.

  Зміщення сприйняття реальності відбулося. Ти стаєш каталізатором пробудження для самого себе та для інших. Саме так. Від цього моменту ти входиш і займаєш своє місце в Ієрархії особистостей, Душ, які стали на крок ближче до справжніх Я. Якщо твій час прийшов ти не зможеш забути невеличкий, незвичний новий досвід. Можливо захочеться зрозуміти ще. Тепер ти тро-о-о-охи краще усвідомлюєщ положення речей. Спробуй поспілкуватися на глибшому рівні з кимось. Я-Душа + Він/Вона-Душа. 

  Ми всі — Душі, частинки яких перебувають у різних тілах і проживають свої неповторні, унікальні сценарії життя за певним задумом. Ми — єдина родина на тонкому плані. Усі ви, усі вони, усі ми, я, ти й усе навколо створене з якоїсь причини та ідеї, яку я маю безумовно приймати й поважати. Усвідомити, що мені її ніколи не осягнути повністю. Не бажати нічому зла й не осуджувати (не порушувати заповідь «не вбивай» — не прагнути, щоб щось зникло з цього світу лише тому, що воно мені не подобається з особистих причин, які далеко не завжди світлі).

  Дуже важливо не чинити внутрішнього спротиву тому, що є, і водночас активно брати участь у проявленому світі: для захисту, для еволюції власної особистості. Допомагати зростати іншим — через зворотний відгук про їхню поведінку. Особливо в ті моменти, коли тобі незручно, соромно чи страшно. Вчись "жити самому та давати жити іншим", дружити світами або хоча б не заважати.

  Внутрішнє неприйняття плину речей та обставин — це боротьба з Богом: із тим, як Він реалізує Свою волю та задум, кому і що дозволяє, у якій формі й у який час. Про це детальніше — згодом. Адже будь-яка спроба втрутитися і вимагати змінити минуле, теперішнє чи майбутнє лише під себе, без урахування нескінченної кількості взаємозв’язків, — приречена. Побажання, надія, віра, мої спроби й дії — чудово. Але не претензії чи вередування. А ще гірше - ультиматуми, маніпуляції чи порози.

  Важливо додати: більшість обставин я створив сам собі, власними руками, в минулому. Просто я був недостатньо уважним і пильним тоді, коли сіяв зерна агресії, зверхності, розділеності, неприйняття. Як то кажуть:

"Час каміння розкидати. Час каміння збирати." або "Що посієш — те й пожнеш."